Какие причины панических атак?

Причини панічних атак і панічного розладу

Панічні атаки та панічний розлад є поширеними та інтенсивними психологічними станами, які можуть значно знижувати якість життя людини.

Панічна атака – це напад сильної тривоги і страху, що досягає піку протягом кількох хвилин і супроводжується фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, задишка або відчуття задухи. Коли такі атаки виникають регулярно і впливають на повсякденне життя людини, це може вказувати на наявність панічного розладу.

Розуміння причин панічних атак і панічного розладу має важливе значення для розробки ефективних стратегій лікування цих станів.

Сучасні дослідження вказують на те, що за цими станами стоїть складна взаємодія біологічних, психологічних, соціальних і чинників виховання, які впливають на нервову систему.

Біологічні аспекти включають генетичну схильність, порушення в роботі нейротрансмітерів і особливості функціонування певних ділянок мозку. Психологічні чинники охоплюють особистісні особливості, минулий травматичний досвід і рівень стресу. Також значну роль відіграють соціальні та екологічні чинники, такі як стресові життєві події, культурні та соціальні норми.

У цій статті ми детально розглянемо різні причини панічних атак і панічного розладу, обговоримо їхній взаємозв’язок і вплив на розвиток цих станів.

Статистика та поширеність панічного розладу та вплив на якість життя

Панічні атаки і панічний розлад зачіпають мільйони людей по всьому світу, стаючи значною проблемою громадської охорони здоров’я. Поширеність панічного розладу варіюється в різних дослідженнях, але, за даними Національного інституту психічного здоров’я (NIMH), він може зачіпати близько 2-3% дорослого населення в США щорічно. Він трапляється у жінок і чоловіків, але при цьому жінки страждають від цього розладу вдвічі частіше.

Графік поширеності панічного розладу

Дані незалежних досліджень з 10 країн (США, Канада, Пуерто-Ріко, Франція, Західна Німеччина, Італія, Ліван, Тайвань, Корея і Нова Зеландія) показали, що поширеність панічного розладу коливається від 1.4 на 100 в Едмонтоні, Альберта, до 2.9 на 100 у Флоренції, Італія, за винятком Тайваню, де поширеність більшості психіатричних розладів низька, 0.4 на 100. Середній вік початку захворювання зазвичай припадає на період від раннього до середнього віку дорослого життя. У всіх країнах цей показник був вищим у жінок, ніж у чоловіків. У всіх країнах панічний розлад був пов’язаний із підвищеним ризиком агорафобії та великої депресії.

Случались ли у вас ранее панические атаки?
Да, иногда случались
45.33%
Часто беспокоят
26.67%
Нет, никогда не было
10.67%
Не уверен(а)
17.33%
Voted: 75

Поширеність панічного розладу серед дорослих

За оцінками національного дослідження коморбідності (NCS), 4,7% дорослого населення США в якийсь момент життя відчувають панічний розлад.

У дорослих із панічним розладом торік ступінь порушень варіював від легкого до серйозного, як показано на малюнку нижче. Порушення визначали за шкалою Шихана (Sheehan Disability Scale).

Порушення було рівномірно розподілене серед дорослих із панічним розладом. За оцінками, у 44,8% спостерігалися серйозні порушення, у 29,5% – помірні порушення, а у 25,7% – легкі порушення.

Графік поширеності панічного розладу

Поширеність панічного розладу серед підлітків

На основі даних діагностичного інтерв’ю Національного додатка для підлітків щодо коморбідності (NCS-A) на малюнку нижче показано поширеність панічного розладу протягом життя серед підлітків США віком 13-18 років.

За оцінками, 2,3% підлітків страждали на панічний розлад, а 2,3% мали важкі порушення. Для визначення порушень використовували критерії Діагностичного і статистичного керівництва з психічних розладів, четверте видання (DSM-IV).

Поширеність панічного розладу серед підлітків жіночої статі вища (2,6%), ніж у підлітків чоловічої статі (2,0%).

Графік поширеності панічного розладу

Вплив панічного розладу на життя

Панічні атаки та панічний розлад чинять значний негативний вплив на якість життя, аж до неможливості виконувати прості побутові дії.

Люди, які страждають від цих станів, часто відчувають значне занепокоєння і страх перед можливістю наступної атаки, що призводить до уникнення певних місць або ситуацій, які можуть спровокувати атаку. Це уникнення може обмежити їхню здатність працювати, вчитися і брати участь у соціальному житті, призводячи до соціальної ізоляції та погіршення міжособистісних стосунків.

Крім того, напади паніки можуть супроводжуватися вегетативними соматичними проявами, такими як запаморочення, прискорене серцебиття і задишка. Вони можуть бути помилково інтерпретовані як симптоми серйозного фізичного захворювання нервової системи або як серцевий напад. Це призводить до частих відвідувань лікарів і лікарень, збільшення медичних витрат і, в деяких випадках, до непотрібних медичних процедур.

Психологічні наслідки, включно з відчуттям безпорадності, низькою самооцінкою і депресією, також можуть значно погіршити загальну якість життя. У довгостроковій перспективі це може призвести до розвитку супутніх психічних розладів, таких як депресія та інші тривожні розлади.

Таким чином, панічні атаки і панічний розлад є серйозними проблемами, які потребують уваги з боку медичних фахівців, психотерапевтів і суспільства загалом, щоб забезпечити ефективну підтримку і лікування для тих, хто страждає від цих станів.

Дізнайтеся про себе більше

  • Опитувальник GAD-7
  • Опитувальник депресії Бека
  • Тест на іпохондрію
  • Тест на тривожність
  • Тест самооцінки
  • Тест на агорафобію

Біологічні причини панічних атак і панічного розладу

Біологічні чинники відіграють значну роль у розвитку панічних атак і панічного розладу. Ці чинники включають генетичну схильність, порушення в роботі нейротрансмітерів і функціональні особливості мозку.

Генетична схильність

Дослідження показують, що панічний розлад може бути спадковим. У дослідженні, опублікованому в журналі “American Journal of Psychiatry” (Nurnberger J.I. et al., 1984), було виявлено, що родичі першого ступеня спорідненості в пацієнтів із панічним розладом мають вищий ризик розвитку цього стану, порівняно із загальною популяцією. Це вказує на можливий генетичний вплив на розвиток панічних атак.

Порушення в роботі нейротрансмітерів

Нейротрансмітери, такі як серотонін, норадреналін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), відіграють ключову роль у регуляції настрою і тривоги. Незбалансованість цих нейрохімічних речовин може сприяти виникненню панічних атак. Дослідження, опубліковане в “Journal of Psychopharmacology” (Maron E. & Nutt D., 2017), підкреслює роль серотоніну і норадреналіну в патогенезі панічного розладу, припускаючи, що нейротрансмітерні системи можуть бути потенційними мішенями для лікування.

Функціональні особливості мозку

Сучасні дослідження з використанням нейровізуалізаційних методів, таких як МРТ і ПЕТ, показують, що у людей з панічним розладом можуть бути структурні та функціональні зміни в певних областях мозку. Особливо це стосується амигдали, яка відіграє центральну роль в опрацюванні страху та емоцій.

Було виявлено, що у пацієнтів з панічним розладом об’єми правих латеральних і базальних ядер амигдали значно менші, порівняно з контрольною групою. Ці ядра відіграють ключову роль в обробці сенсорної інформації, пов’язаної з тривогою і страхом, що вказує на їхню роль у розвитку симптомів панічного розладу.

Фактори виховання

Виховання відіграє значну роль у формуванні психологічного профілю людини, включно зі схильністю до тривожності. Стиль виховання, емоційна атмосфера в сім’ї, а також моделі поведінки, які передаються від батьків до дітей, можуть мати глибокий вплив на розвиток тривожних розладів.

Гіперопіка і контроль

Один із важливих аспектів, який може сприяти розвитку тривожності, – це гіперопіка та надмірний контроль з боку батьків. Діти, виховані в умовах постійного контролю та обмеження свободи, можуть не розвинути необхідних навичок ухвалення рішень і самостійності. Це може призвести до почуття невпевненості у власних силах і підвищеної тривожності під час зіткнення з новими ситуаціями та викликами.

Критика і негативне підкріплення

Критичне ставлення і негативне підкріплення, як-от часте висловлення розчарування або невдоволення з приводу дій або досягнень дитини, можуть посилити внутрішні страхи і сумніви. Діти, які регулярно стикаються з критикою, можуть розвинути страх перед помилками і невдачами, що збільшує рівень тривожності, особливо в ситуаціях, які потребують ухвалення рішень або прояву ініціативи.

Емоційна відсутність і брак підтримки

Відсутність емоційної підтримки та уваги з боку батьків також може сприяти розвитку тривожності. Діти, які не почуваються емоційно пов’язаними з батьками або не отримують достатньої підтримки у важкі періоди, можуть відчувати почуття самотності та незахищеності. Це може призвести до підвищеної тривожності та страху перед світом поза сім’єю.

Моделювання тривожної поведінки

Діти часто наслідують поведінку своїх батьків та інших значущих дорослих(Murray, Creswell, & Cooper, 2009). Якщо батьки часто демонструють тривожну поведінку, переживання з приводу майбутнього або страх перед певними ситуаціями, діти можуть засвоїти ці моделі поведінки як норму. Таким чином, тривожність може передаватися з покоління в покоління не тільки через генетичні, а й через поведінкові канали.

Психологічні чинники панічних атак і панічного розладу

Психологічні чинники відіграють ключову роль у розвитку та підтримці панічних атак і панічного розладу. Вони охоплюють тривожність і підвищену чутливість до стресу, досвід минулих травм або стресових подій, зв’язок між посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) і панічними атаками, а також особливості сприйняття й когнітивні викривлення, включно з гіпервігілантністю до симптомів внутрішнього стану.

Тривожність і підвищена чутливість до стресу

Люди з високим рівнем базової тривожності або підвищеною чутливістю до стресу більш схильні до розвитку панічних атак. Це пов’язано з тим, що їхня симпатична нервова система більш реактивна до стресових ситуацій, що може призвести до надмірної активації “боротьби або втечі”, навіть за відсутності реальної загрози. Чутливість до тривоги, найчастіше вимірювана за допомогою індексу чутливості до тривоги (ASI)

Причини розвитку панічного розладу

Досвід минулих травм або стресових подій

Минулі травматичні події, як-от фізичне або емоційне насильство, аварії або раптова втрата близької людини, можуть збільшити ризик розвитку панічних атак. Ці події можуть залишити людину в стані постійної тривоги і пильності до потенційних загроз, що робить її більш вразливою до панічних атак.

Зв’язок між ПТСР і панічними атаками

Існує тісний зв’язок між ПТСР і панічними атаками. Індивіди, які страждають від ПТСР, часто відчувають панічні атаки як частину свого стану. Це пов’язано з тим, що симптоми ПТСР, такі як раптові сплески страху або спогади про травму, можуть діяти як тригери для панічних атак.

Особливості сприйняття та когнітивні спотворення

Когнітивні спотворення, такі як катастрофізація (припущення найгіршого можливого результату подій) або чорно-біле мислення, можуть посилювати тривогу і сприяти виникненню панічних атак. Люди, схильні до панічних атак, неправильно інтерпретують фізіологічні сигнали свого тіла, сприймаючи їх як ознаки катастрофи, що насувається, або серйозного захворювання.

Гіпервігілантність до внутрішніх проявів

Гіпервігілантність – це стан підвищеної пильності, за якого людина надмірно уважна до довкілля або змін у своєму внутрішньому стані. Це може проявлятися в постійному очікуванні загрози, небезпеки або важливих сигналів, навіть якщо реальної загрози немає. Причини виникнення гіпервігілантності є перенесені сильні стресові події або психотравми.

Наприклад, перенесені серйозні соматичні захворювання у близьких родичів (наприклад, інсульт або інфаркт), можуть призвести до побоювання зіткнутися з подібними проблемами. Це змушує людину бути пильною щодо проявів цих захворювань, читати інформацію про них, сильніше реагувати на згадки про ці хвороби або, навпаки, всіляко намагатися уникати будь-якого натяку на те, що лякає.

Гіпервігілантність до симптомів внутрішнього стану, як-от прискорене серцебиття або легка задишка, призводить до посилення тривоги і страху, що, своєю чергою, може спровокувати панічну атаку. Цей цикл гіперуваги та реакції на внутрішні сигнали створює замкнене коло, яке підтримує та посилює панічні атаки.

Соціальні та екологічні чинники панічних атак і панічного розладу

Соціальні та екологічні чинники відіграють важливу роль у розвитку та підтримці панічних атак і панічного розладу. Ці чинники охоплюють широкий спектр зовнішніх умов і обставин, включно зі стресовими життєвими подіями (війни, епідемії тощо), культурними та соціальними нормами, а також взаємодією з навколишнім середовищем і суспільством.

Стресові життєві події

Стресові події, такі як втрата близьких, розлучення або проблеми на роботі, можуть значно збільшити ризик розвитку панічних атак і панічного розладу. Ці події можуть викликати сильні емоційні реакції, посилюючи почуття невизначеності та безпорадності, що робить людину більш вразливою до тривожних розладів. Особливо схильні до ризику ті, хто має схильність до тривожності або хто раніше стикався з психологічними труднощами.

Втрата близьких, розлучення, проблеми на роботі

Конкретні події, як-от втрата близьких, розлучення або проблеми на роботі та у стосунках, можуть стати значним джерелом стресу і тривоги. Втрата близьких може спричинити глибокий сум і відчуття самотності, розлучення може призвести до нестабільності та змін у соціальному статусі, а проблеми на роботі можуть викликати страх перед втратою доходу та самоповаги. Усі ці чинники можуть сприяти розвитку або посиленню панічних атак.

Народження першої дитини

Така значуща життєва подія, як народження дитини, також може стати каталізатором для розвитку тривожних станів, включно з нападами тривоги, особливо у молодих мам. Перехід до материнства супроводжується значними фізичними, емоційними та соціальними змінами, які можуть посилити вразливість до тривожності. Обов’язки з догляду за новонародженим, зміни у способі життя, нестача сну і можливі складнощі із самооцінкою та ідентичністю можуть сприяти виникненню тривожних думок і почуттів.

Панічний розлад після пологів

Вплив культурних і соціальних норм

Культурні та соціальні норми також можуть впливати на сприйняття і вираження тривоги та панічних атак. У деяких культурах вираження емоцій і визнання психічних проблем можуть бути стигматизовані, що призводить до того, що люди можуть уникати пошуку допомоги або навіть визнання своїх симптомів. Це може погіршити стан, оскільки відсутність підтримки та лікування може призвести до погіршення симптомів.

Страх стигматизації та нерозуміння

Страх перед стигматизацією і нерозумінням з боку оточуючих може стати серйозною перешкодою на шляху до отримання допомоги для людей, які страждають на панічні атаки і панічний розлад. Боязнь осуду або неправильного сприйняття може змусити індивідів приховувати свої симптоми, що призводить до ізоляції та посилення тривоги.

Стиль життя та поведінкові чинники панічних атак і панічного розладу

Стиль життя і поведінкові чинники відіграють значну роль у розвитку та підтримці панічних атак і панічного розладу. Ці аспекти охоплюють фізичну активність, режим сну, харчові звички, а також вживання алкоголю і наркотиків. Розглянемо кожен із цих факторів детальніше.

Нестача фізичної активності

Регулярна фізична активність вважається одним з ефективних методів зниження рівня тривожності та стресу. Нестача фізичної активності може призвести до погіршення загального стану здоров’я, зниження рівня енергії та настрою, що, зі свого боку, може збільшити ризик розвитку тривожних розладів, включно з панічними атаками. Фізичні вправи сприяють виробленню ендорфінів – “гормонів щастя”, які можуть допомогти знизити відчуття тривоги і поліпшити настрій.

Порушення сну

Якість і кількість сну мають прямий вплив на психічне здоров’я. Порушення сну, такі як безсоння, часті пробудження протягом ночі або робота в нічний час, можуть значно збільшити рівень тривожності. Нестача якісного сну посилює емоційну реактивність і зменшує здатність справлятися зі стресом, що може спровокувати панічні атаки.

Харчові звички та дієта

Харчування також відіграє важливу роль у регуляції настрою та рівня тривожності. Нездорова дієта, багата на перероблені продукти, зловживання цукром і кофеїном, може посилити симптоми тривоги і сприяти виникненню панічних атак. Збалансоване харчування, багате на омега-3 жирні кислоти, комплексні вуглеводи, білки й антиоксиданти, може допомогти стабілізувати рівень цукру в крові та поліпшити емоційний стан.

Вживання алкоголю та наркотиків

Алкоголь і наркотики часто використовують як спосіб самолікування для зниження тривожності та стресу. Однак у довгостроковій перспективі вони можуть посилити симптоми тривожності та спровокувати панічні атаки. Алкоголь і деякі наркотики можуть порушувати нормальний сон і вести до залежності, що збільшує ризик розвитку психічних розладів.

Варто окремо згадати, що зловживання канабісу значно асоційовані зі збільшенням ризику розвитку панічних атак і панічного розладу.

Висновок

Розуміння численних чинників, що сприяють розвитку панічних атак і панічного розладу, – від біологічних і психологічних до соціальних і поведінкових – має вирішальне значення для розроблення інноваційних методів профілактики та лікування.

Дослідження в цій царині продовжують розширювати наше розуміння про те, як різні чинники взаємодіють між собою, сприяючи розвитку панічних розладів. Це знання може призвести до розроблення нових фармакологічних підходів, спрямованих на корекцію хімічного балансу в мозку, а також до інновацій у сфері психотерапії, включно з використанням віртуальної реальності, когнітивно-поведінкових технік і майндфулнес-практик.

Важливість своєчасного звернення по допомогу

Своєчасне звернення по професійну допомогу є ключовим аспектом успішного лікування. Що раніше людина звернеться по допомогу, то більше шансів на позитивний результат терапії та зменшення довгострокових наслідків для психічного здоров’я. А також це значно прискорює час і знижує витрати на лікування.

Турбують панічні атаки?

Важливо, щоб люди, які страждають на панічний розлад, пам’ятали, що вони не самотні та що існують ефективні методи лікування і стратегії підтримки, які можуть допомогти їм відновити контроль над своїм життям.

Хочу поділитися з друзями
Олексій Репецький

Олексій Репецький

Лікар, психолог, психотерапевт. Спеціалізується на подоланні панічних атак і тривожного розладу.

Статті: 41

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *