Відгуки про психотерапію неврозів

На цій сторінці ви можете прочитати відгуки про психотерапію, які залишили наші клієнти.

Якщо ви хочете залишити свій відгук про нашу спільну роботу натисніть на цю кнопку


Відгук про психотерапію СПК і нападів паніки


Знайомство з Вікторією в прямому сенсі повернуло мене в здорове, насичене життя, яким воно було до панічних атак. Знайшла її, коли я понад півтора року самотужки намагалася боротися із синдромом “дірявої попи” або по-науковому синдромом подразненого кишківника.

Чесно сказати, я взагалі не відразу пов’язала два поняття – “панічні атаки” і напади постійного хотіння в туалет у всіх людних місцях, які раптом стали зі мною відбуватися.

Коротко про себе: я по життю оптиміст і не страждаю депресіями, і, що головне, не страждаю на діарею)))). Почалося все зі звичайного розладу шлунка (щось не те з’їла напередодні), який мене прихопило в метро. І переживши страх, що я така вся красуня в білій шифоновій спідниці раптом не доїду до станції, зганьблюся, не добіжу до туалету, – запустив механізм панічних атак, які почали приходити в моє життя дедалі частіше й частіше.

За кілька місяців я згадувала пережитий стрес у метро, щодня поїздка на роботу і з роботи оберталася тортурами – наярювала кола ескалатором угору-вниз, намагаючись умовити себе сісти в потяг, серце калатало так, що готове було вистрибнути з грудей, руки пітніли, ноги не слухалися, потім у напівнепритомному стані ледве доїжджала до станції, могла вистрибнути на середині колії з вагона, коли починали зачинятися дверцята, і потім стояти на платформі, пропускаючи потяги, чекати, коли стрес трохи вщухне.

Коротше образ “міської божевільної” став щільно входити в моє життя. Что и говорить, я знала все туалеты в радиусе километра, где бы я не находилась. Одразу додам, у мене не було діареї, мені просто весь час здавалося, що мені треба в туалет, навіть якщо шлунок був порожній…

Потім стала боятися їздити в автобусі, таксі, маршрутці, далі більше – не могла сидіти в кінотеатрі, в театрі, в літаку, заходити в магазини… загалом у будь-які місця, де було скупчення людей і де немає в моєму полі зору туалету. Звісно, перспектива була зовсім сумна і всі, хто з цим зіткнувся, знають, що потім витягнути себе з дому дуже важко. Я не закрилася вдома, я хотіла вести насичене, активне життя і продовжувати ходити в музеї, театри, на концерти, літати відпочивати і навіть здати на права. Тривало все вже занадто довго і треба було щось робити. З інтернету я нарешті зрозуміла, що це справжнісінькі панічні атаки, спричинені хронічно накопиченим стресом.

Зрозуміла, що треба лікувати не “діряву попу”, а голову. Стала пити заспокійливі: валеріанку, пустирник, сіла на дієту (харчувалася тільки правильною їжею і навіть непогано схудла), з дому виходила з цілим пакетом запасних речей на “випадок”. Добре, що не з валізою)))) Але зате не сиділа вдома. Тоді мені ці методи давали хоч мінімальне заспокоєння і мені здавалося, я знайшла вихід…. але я дуже помилялася, це було тимчасове заспокоєння, потім ці методи переставали мене заспокоювати і мені стало дедалі важче справлятися з панічними атаками, адже місць для занепокоєння зростало, та й хронічний стан неврозу розхитав нерви остаточно – стало зрозуміло, що сама не впораюся.

І тут я знайшла чудесного психотерапевта Вікторію. Після перших кількох сеансів зрозуміла, що я сама створила собі пастку зі своїх методів боротьби з ПА, хоча інтуїтивно багато речей робила правильно, але потрібен був усвідомлений підхід, а не від випадку до випадку. Ось тоді я і пошкодувала, що не зустріла такого фахівця, на самому початку шляху, тоді б я не наробила купу помилок і швидше б розібралася з причинами, і змогла б повернутися до колишньої себе набагато раніше. Адже я точно так само, як і багато хто, не зізнавалася собі, що мені потрібна допомога психотерапевта.

Моя порада всім, хто зіткнувся з ПА – не затягуйте, не думайте, що самі все зможете, втратите час і набудете хронічного стану, не витрачайте гроші на ліки та нескінченні обстеження (якщо у вас все нормально зі здоров’ям). Головне, пам’ятати, психотерапевт допоможе вас спрямувати і дасть деякі інструменти, але багато в чому все залежить від вашого бажання і зусиль. Тому необхідно виконати всі домашні завдання, повірте, потім побачите для чого була ця робота над собою.

Головне, щоб був поруч такий фахівець, який буде направляти і навіть якщо десь ти не справляєшся або повертаєшся в старий стан, проживе з тобою ще раз і допоможе вибратися і більше до цього не повертатися. Не думайте, що ви хворі і вам ніхто не зможе допомогти. Або у вас якась особлива форма “хвороби”. Усе можна вирішити і все можна виправити. Вікторія знає, як це зробити. Але не замикайтеся в собі, адже життя одне, його треба прожити яскраво. Безмірно дякую Вікторії, що повернула до життя.

Євгенія

Відеовідгук про психотерапію агорафобії та тривожності

Відеовідгук про психотерапію панічного розладу та агорафобії

Відеовідгук про психотерапію тривожного розладу

Відеовідгук про роботу з панічними атаками

Проходили ли вы ранее психотерапию?
Да
48.89%
Нет
51.11%
Voted: 45

Хочете вирішити проблему?Звертайтеся по допомогу