Психотерапія – це дієвий спосіб для поліпшення психічного здоров’я, проте навколо неї існує безліч міфів та хибних думок. Сьогодні ми викриємо деякі поширені міфи про психотерапію. На наш погляд це важливо зробити, щоб ви, наші читачі, могли отримати доступ до необхідної допомоги без упереджень і марних побоювань.
Міф 1: Психотерапія проводиться безкоштовно
Попри те, що існує багато інформації щодо психотерапії(П), ми періодично стикаємося з питанням, чи безкоштовна наша допомога. Ми думаємо, що цей міф укорінився у свідомості деяких людей з кількох причин, включно з неправильним розумінням природи психотерапевтичної допомоги та її значущості. Давайте розберемо, чому це помилка і чому П., як і будь-яка інша професійна послуга, потребує оплати.
Причини помилки
- Схожість із побутовим спілкуванням: Люди часто порівнюють психотерапію зі звичайною дружньою розмовою. У побутовому спілкуванні ми звикли отримувати поради та підтримку безоплатно, що формує очікування, що професійна допомога психолога теж має бути безоплатною.
- Відсутність розуміння специфіки: Багато хто не усвідомлює, що П. – це складна професійна діяльність, яка потребує спеціальної освіти, постійного підвищення кваліфікації та дотримання етичних норм.
Аргументи проти міфу
- Професійна послуга: Психотерапія – це послуга, яку надають кваліфіковані фахівці, що проходять багаторічне навчання і постійно підвищують свою кваліфікацію. Психотерапевти вчаться розпізнавати і лікувати різноманітні розлади, використовуючи науково обґрунтовані методи і техніки. Наприклад, щоб стати ліцензованим психотерапевтом у більшості країн, потрібно здобути вищу освіту, пройти спеціалізовані курси і набрати певну кількість годин практики під супервізією.
- Цінність часу і ресурсів: Як і інші професіонали, психотерапевти витрачають свій час, ресурси і зусилля на надання якісних послуг. Очікування, що вони працюватимуть безплатно, недооцінює їхню працю та професіоналізм. Час психотерапевта коштує грошей, як і час будь-якого іншого професіонала.
- Підтримка мотивації: Оплата за послуги часто допомагає підтримувати мотивацію клієнта до участі в процесі терапії. Коли люди платять за психологічну допомогу, вони серйозніше ставляться до цього процесу і більш мотивовані на досягнення результатів.
Наша практика показує, що безкоштовні консультації не працюють. Пацієнти не виконують домашні завдання, пропускають сеанс без попередження або просто зникають. Результати мета-аналізу 39 досліджень[1] це підтверджують. Пацієнти, які отримували безоплатну психотерапевтичну допомогу, рідше приходили на сесії і показували меншу прихильність до процесу порівняно з тими, хто платив за послуги. Це підтверджує, що фінансова відповідальність сприяє більш серйозному ставленню до лікування.
Державні та благодійні організації та безкоштовні телефони довіри
Можливо, наш читач може як контр-аргумент запитати про безкоштовні телефони довіри тощо. Дійсно, деякі форми психологічної допомоги фінансуються державою або благодійними організаціями та надаються безоплатно. Однак, ці послуги не є насправді безкоштовними. Так, людина, яка звертається по допомогу, нічого не платить. Але вони оплачуються за рахунок податків або благодійних пожертвувань.
Наприклад, у низці країн існують програми підтримки психічного здоров’я, що фінансуються державою і надають безоплатні або пільгові послуги певним групам населення. Відповідно, фахівець, який працює в такій організації отримує оплату за свою працю. Таким чином, терапія не є по-справжньому безкоштовною, просто її вартість покривається іншими джерелами.
Міф 2: Психотерапія тільки для “божевільних”
Міф про те, що психотерапевтична допомога призначена тільки для людей із серйозними ментальними захворюваннями, глибоко вкоренився в суспільстві і створює стигму навколо звернення по психологічну допомогу. Давайте розберемося, чому це помилка і чому робота психолога корисна для широкого кола людей.
Чому це хибна думка?
- Широкий спектр застосування: Психотерапія ефективна не тільки для лікування важких розладів, а й для поліпшення загального благополуччя, вирішення повсякденних проблем і підвищення якості життя. Вона допомагає людям справлятися з різними запитами: зі стресом, тривожністю, депресією, проблемами у стосунках, професійними труднощами та багатьма іншими аспектами життя.
- Загальне благополуччя: Психотерапія сприяє розвитку навичок саморегуляції, поліпшенню самооцінки, управлінню емоціями та вирішенню конфліктів.
- Шизофренія та інші захворювання: Лікуванням психіатричних захворювань займається психіатр, а не психотерапевт.
Аргументи проти міфу
- Дослідження: Численні дослідження підтверджують ефективність П. для різних груп населення. Наприклад, дослідження, опубліковане в журналі “JAMA Psychiatry”, показало, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є ефективною для лікування депресії та тривожних розладів не тільки в пацієнтів із тяжкими розладами, а й у тих, хто відчуває помірні симптоми[2].
- Психотерапія у стосунках: Сімейна терапія і терапія для пар допомагають людям поліпшити комунікацію, розв’язувати конфлікти і зміцнювати стосунки. Це може бути корисно як для пар, які відчувають серйозні проблеми, так і для тих, хто хоче поліпшити якість своїх стосунків.
- Психологи в школах: У багатьох школах уже є посада психолога, який допомагає дітям адаптуватися до школи, розв’язувати шкільні проблеми та долати стресові ситуації. Психологи надають підтримку в розвитку емоційних і соціальних навичок у дітей.
- Психологи на роботі: У багатьох організаціях психолог може допомогти працівникам зменшити стрес на робочому місці, поліпшити робочу атмосферу і підвищити продуктивність. Наприклад, корпоративні програми підтримки часто включають індивідуальні та групові сесії з психологом.
- Військові психологи: У військових організаціях психологи надають допомогу людям, які брали участь у військових діях або рятувальних операціях, допомагаючи їм справлятися з посттравматичним стресом та іншими психологічними проблемами, що виникають внаслідок екстремальних ситуацій.
Міф 3: Психотерапія – марна трата часу і грошей
Міф про те, що П. не приносить реальних результатів і тільки забирає час і гроші, є однією з найпоширеніших і найшкідливіших помилок. Однак численні дослідження та практичні приклади показують, що П. може значно поліпшити ментальне здоров’я та загальну якість життя.
Чому це хибна думка?
- Ефективність психотерапії: Такі методи, як короткострокова стратегічна психотерапія або когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), довела свою ефективність у лікуванні різних невротичних станів, включно з депресією і тривожними розладами. Дослідження показують, що П. призводить до стійких позитивних змін і допомагає людям краще справлятися з життєвими труднощами.
- Довгострокові результати: Психотерапевтична допомога не тільки допомагає в короткостроковій перспективі, а й має довгострокові переваги. Люди, які проходили терапію, часто повідомляють про вищий рівень задоволеності життям, поліпшення міжособистісних стосунків і підвищену стресостійкість.
Аргументи проти міфу
- Дослідження: Метааналіз[3] показав, що підходи, як-от управління реакцією на експозицію та когнітивна реструктуризація, мають сильні докази ефективності. П. у довгостроковій перспективі перевершує фармакотерапію.
- Економічна вигода: Хоча П. вимагає фінансових вкладень, вона часто виявляється більш економічно вигідною в довгостроковій перспективі. Поліпшення психічного здоров’я знижує витрати на медичні послуги, зменшує кількість лікарняних днів і підвищує продуктивність праці. У дослідженні, проведеному в Німеччині, показано, що амбулаторна П. значно знижує витрати на охорону здоров’я і кількість днів непрацездатності. У результаті П. загальні витрати на лікування знизилися на 21.5%, а дні непрацездатності зменшилися на 41.8%[4].
Міф 4: Після кількох сеансів усе буде вирішено без особливих зусиль з боку пацієнта
У деяких клієнтів існує хибна думка, що одна сесія з психотерапевтом може у чудесний спосіб вирішити всі проблеми. Насправді, спільна робота з терапевтом вимагають зусиль і залученості з боку пацієнта для досягнення стійких змін.
Чому це хибна думка?
- Процес, а не миттєве рішення: Психотерапевтична допомога – це систематичний процес, спрямований на глибоке дослідження і зміну поведінки, думок та емоцій клієнта. Це потребує часу та зусиль.
- Активна участь клієнта: Ефективність психотерапії залежить від рівня залученості клієнта. Робота над зміною мисленнєвих і поведінкових шаблонів вимагає активної участі та виконання домашніх завдань між сеансами.
Аргументи і факти
- Дослідження: Дослідження показують, що успішні результати П. потребують часу та зусиль. Наприклад, дослідження когнітивно-поведінкової терапії за ГТР (генералізованого тривожного розладу) показує, що для досягнення значущих поліпшень необхідно пройти в середньому від 12 до 20 сеансів. При
- Довгострокові результати: Довгострокові поліпшення досягаються завдяки регулярній практиці та застосуванню навичок, набутих під час терапії. Клієнти, які беруть активну участь у процесі та дотримуються рекомендацій терапевта, показують найкращі результати.
Міф 5: Терапія не потрібна, якщо пити антидепресанти
Однією з поширених помилок є думка, що прийом антидепресантів (АД) може повністю замінити П… Однак вони служать служать різним цілям. Тому вони не є взаємовиключними.
Чому це хибна думка?
- Різні цілі та підходи: Медикаментозна терапія допомагає зменшити прояви невротичного стану, але не змінює процеси мислення, інтерпретації, не призводить до змін у звичках поведінки. Тому вона не є заміною психотерапевтичного лікування. разом можуть значно поліпшити результати лікування.
- Переваги психотерапії: Психотерапія показала перевагу в довгостроковому зниженні проявів тривоги і депресії та зниженні ризику рецидивів цих станів.
Наприклад, мета-аналіз встановив, що психотерапія забезпечує стабільніші результати за шкалами депресії на наступних контрольних обстеженнях[5].
Аргументи і факти
- Комбіноване лікування: Комбіноване лікування антидепресантами і психотерапією виявилося ефективнішим порівняно з монолікуванням антидепресантами. У дослідженні пацієнтів із тяжкою депресією через 24 тижні успіх лікування в групі комбінованої терапії був значно вищим (59,2%) порівняно з групою, яка отримувала тільки АТ (40,7%)[6]. У цьому дослідженні зниження частоти ремісії комбінованої терапії порівняно з фармакотерапією становить приблизно 20% після 24 тижнів лікування. Це показує, що лікування таблетками не може повністю замінити психотерапію.
- Антидепресанти не завжди ефективні: за даними дослідження, приблизно третина пацієнтів з депресією не досягають ремісії, незважаючи на лікування кількома АД[7].
Метааналіз даних клінічних досліджень показав, що більшість позитивних ефектів АТ під час лікування депресії та тривожних розладів зумовлені плацебо ефектом, а різниця в поліпшенні між ліками та плацебо не є клінічно значущою[8].
Ефективна психотерапія із застосуванням методик, які справді дають результат, призводила до позитивних змін та вирішення проблеми. Докладніше ознайомитися з відгуками клієнтів, які діляться своїми позитивними результатами після роботи з нами, ви можете у відповідному розділі на нашому сайті .
Висновок
Міфи й помилки про психотерапію можуть відлякати людей від отримання необхідної допомоги. Важливо розуміти, що психотерапія – це професійна та ефективна послуга, яка може значно поліпшити якість життя та психічне здоров’я. Не вірте стереотипам, а відкрито ставтеся до психотерапії як до важливого інструменту поліпшення свого благополуччя і підвищення якості життя.
Пам’ятайте, що психічне здоров’я так само важливе, як фізичне, і заслуговує на увагу та турботу.
Список джерел:
- Платежі пацієнтів підвищують залученість у лікування пацієнтів з ментальними проблемами. Психологія сьогодні
- Психотерапія генералізованого тривожного розладу в дорослих
Систематичний огляд і мережевий метааналіз рандомізованих клінічних досліджень. https://jamanetwork.com/ - Ульріх Шнайдер. Майбутні перспективи психотерапії. Європейський архів психіатрії та клінічної неврології
- Амбулаторна психотерапія знижує витрати на охорону здоров’я. Журнал “Межі психіатрії”
- Спілманс, Глен І. і співавтори. Психотерапія та АД другого покоління в лікуванні депресії. Метааналіз
- Ф. де Йонге та співавтори. Поєднання психотерапії та антидепресантів у лікуванні депресії. Журнал афективних розладів
- Ваніна Попова та співавтори. Американський журнал психіатрії
- Ірвінг Кірш. Ефект плацебо в лікуванні депресії та тривоги. Журнал “Межі психіатрії”
