Діагностувати та лікувати найпоширенішу причину тривалого болю в животі у дітей та підлітків досить складно. Більшість дорослих навіть не чули про такий діагноз, як «функціональний абдомінальний біль». Однак загальна поширеність функціональних розладів в області живота в усьому світі склала 13,5 %, з яких найчастіше спостерігається синдром подразненого кишківника. (1)
Функціональний біль в животі у дітей є не те, що можна знайти під час діагностичних тестів або вилікувати за допомогою ліків. Схожу ситуацію ми описували в статті про невстановлений діагноз. Причини болю можуть бути різноманітними і в цій статті ми спробуємо визначити основні з них.
Що таке функціональний абдомінальний біль у дітей?
Розум і тіло тісно пов’язані. Хронічний стрес, депресія та тривога можуть призвести до дуже сильного болю в будь-яких частинах тіла. Іноді біль є єдиним симптомом стресу, особливо у дітей, які мають високі досягнення або схильні приховувати свої емоції.
Інколи біль виникає не через стрес, а через інфекцію чи іншу хворобу, і залишається після того, як хвороба зникне, або посилює біль від хвороби під час її лікування. До того ж переживання через біль невідомого походження може ще більше погіршити ситуацію. Нервова система у дітей та підлітків дуже вразлива, що негативно відображається на всьому організмі в цілому та, особливо, на роботі шлунково-кишкового тракту.
Доведено, що функціональні болі в животі частіше зустрічаються у дівчаток (15,9 % проти 11,5 %) і пов’язані з наявністю тривожно-депресивних розладів, стресів та життєвих подій, що травмують їх психіку. (1)
Які загальні симптоми функціонального болю в животі?
Діти з функціональним болем у животі можуть мати легкі симптоми, які з’являються лише час від часу, або більш серйозні симптоми, які заважають повсякденному життю. Разом із болями в животі вони можуть мати нудоту, блювоту, запор або діарею чи комбінацію цих симптомів. Функціональний біль в животі призводить до погіршення апетиту, швидке відчуття насичення і т. д., відповідно організм не отримує потрібну кількість корисних мікроелементів.
Згідно з дослідженнями, найчастіше на біль в животі скаржаться діти у віці 5-10 років і близько 47 % з них мають саме функціональні болі. (2)
Дізнайтеся про себе більше
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Важливо проконсультуватися з лікарем, якщо у дитини спостерігаються хронічні болі в животі. Завжди на початку необхідно пройти обстеження та здати аналізи, перелік яких може сформулювати виключно лікар, проаналізувавши скарги дитини. Тільки після огляду, лікар зробить первинні висновки та складе план діагностики, оскільки існує багато захворювань, які можуть викликати хронічні болі в животі, тому завжди треба напочатку виключити фізичні причини.
Діагностика та класифікація функціонального болю здійснюється згідно з Римськими критеріями III. Враховуючи додаткові симптоми, лікар має можливість призначити симптоматичне лікування.
Терміново потрібно звернутися за медичною допомогою, якщо у дитини спостерігаються такі симптоми:
- сильний біль в животі;
- різка втрата ваги;
- лихоманка, висип;
- біль у суглобах;
- кров у калі і т. д.
В разі відсутності будь-яких відхилень від норм у аналізах, втрати ваги чи інших скарг крім болю в животі, є велика ймовірність, що у дитини діагностують саме функціональний біль.
Багато батьків коли дітям ставлять діагноз функціональний абдомінальний біль можуть неправильно інтерпретувати цей стан. Наприклад, деякі батьки можуть звинувачувати дитину, що вона все вигадує, або симулює. Незважаючи на те, що викликати біль можуть психоемоційні фактори, це не означає, що біль вигадана. Біль – це це складний багатофакторний процес, яка формується в мозку. І біль повʼязана з емоційними факторами може бути не менш інтенсивною, ніж з та, яка викликається фізичними чинниками.
Інші батьки можуть, навпаки, занадто турбуватися і занадто сильно реагувати на самопочуття дитини. Вони можуть не вірити в психоемоційну природу болю, думаючи, що лікарі помиляються, звертатися до нових фахівців і проходити безліч досліджень. Така тривожна реакція батьків може посилювати занепокоєння і напруження дитини, що призводить до того, що біль починає виникати частіше. Виникає, так зване, “порочне коло”, яке підкріплює проблему.
Однак є гарна новина – біль не спричинений чимось небезпечним та існують ефективні способи боротьби з функціональним болем. І одним з головних факторів може бути відношення батьків до проблеми.
Функціональний біль в животі у дітей як допомогти дитині?
Функціональний біль в животі у дітей — часто може викликати серйозні переживання як у самої дитини, так і у батьків. Варіанти лікування включають медикаментозне лікування, дієтичні втручання, пробіотики, а також психологічну та додаткову терапію. (3)
Відповідно, в першу чергу, варто звернутися за медичною допомогою до лікаря та пройти певні обстеження. Після постановки діагнозу, він підбере оптимальні способи лікування.
Це може комплексний підхід, який включає:
- боротьбу зі стресом, тривогою і т. д., та їх мінімізацією у житті дитини;
- лікарські засоби, які допоможуть усунути супутні скарги (нудоту, закреп і т. д.);
- психотерапія, яка навчає боротьбі з болем, керуванню емоціями;
- медитацію або інші способи відпочинку, які дозволяють дитині розслабитися та заспокоїтися.
Також часто лікарі рекомендують акцентувати увагу на харчуванні дитини. Воно має бути збалансованим.
Як показує практика, після отримання рекомендацій лікаря та їх дотримання, протягом короткого періоду часу спостерігаються позитивні зміни у самопочутті дитини. Однак інколи потрібна корекція лікування або допомога гастроентеролога. Згідно з статистикою, близько 40 % юних пацієнтів цього профільного лікаря страждають саме функціональними болями.(4)
Ставлення батьків до проблеми
Ми ж зі свого боку хочемо акцентувати увагу на ставленні батьків до проблеми. Бо від цього ставлення досить часто залежить чи вирішиться вона, чи стане ця проблема хронічною.
Наш досвід свідчить, що батькам треба уникати двох поширених реакцій на біль, які підкріплюють проблему.
Перша реакція – це злість і роздратування. Як ми писали вище, в цьому випадку батьки схильні звинувачувати дитину якщо вона скаржиться на біль. Вони вважають, що проблема просто “в голові”, або дитина симулює біль, або намагається маніпулювати. У відповідь на таку реакцію у маленької дитини буде виникати страх, а більш дорослої може зʼявлятися агресія. Як злість, так і агресія – це емоції, що збуджують і посилюють напругу, тому і біль може ставати сильніше.
Інша реакція протилежна. Батьки занадто сильно реагують на больові відчуття дитини. І їх занепокоєння і тривога мимоволі передаються дітям і також збільшують напруження і в подальшому біль. Така реакція не тільки підкріплює проблему, але і веде до схильності розвитку у дитини тривожного розладу, іпохондрії або депресії.
До речі батьки, що схильні до реакції другого типу нерідко самі мають проблему з тривожністю або іпохондрію. Так що рекомендуємо таким батькам пройти тести на нашому сайті на тривожність, та оцінити ставлення до здоровʼя. Якщо виявиться, що у вас є теж емоційні розлади, то починати психотерапію треба з себе. Бо якщо це не робити, то проблема у дитини теж не може бути подолана повністю. Все що ви не змогли подолати ви передасте своїм дітям. І вони змушені будуть вирішувати те, що ви не зробили. Така своєрідна “карма”.
Яку ж реакцію вибрати? В любому випадку ви повинні бути уважними до стану дитини але не виказувати сильних емоцій. Розпитайте і огляньте дитину, визначте чи нема тих проявів (описані вище), які потребують негайної допомоги. Якщо їх немає, то видихайте, бо панікувати нема причин.
Якщо дитина мала, та реагує дуже емоційно, то обніміть її, побудьте з нею. Скажіть, що розумієте те, що вона відчуває. Що ви теж це відчували. І біль це нормально, але неприємно. Біль це сигнал, що ти втомився або був напруженим. І рано чи пізно вона сама пройде. Скажіть, що ви погладите животик і біль сама поступово зникне. Коли дитина стає старшою ви можете навчити її саму заспокоюватися, правильно відноситися до болю, самій собі проговорювати ті слова, які ви їй кажете, самій гладити собі животик і т. д. Це допоможе дитині розвити навики саморегуляції, які будуть їй дуже в нагоді в дорослому житті.
Список джерел:
- Кортерінк Дж., Дідерен К., Беннінга М. і Табберс М. (2015). Епідеміологія дитячих функціональних болів у животі: метааналіз. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126982 .
- Нагал Л., Дабі Дж. і Мур’я Х. (2019). Клініко-епідеміологічне вивчення функціонального болю у дітей. Міжнародний журнал медичних та біомедичних досліджень. https://doi.org/10.32553/ijmbs.v3i9.512 .
- Кортерінк Дж., Деванарайана Н., Радджиндраджіт С., Влігер А. і Беннінга М. (2015). Функціональний біль у животі в дітей: механізми та лікування. Nature Reviews Гастроентерологія та гепатологія, 12, 159-171. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2015.21 .
- Бергер М., Гітелінг М. і Беннінга М. (2007). Хронічні болі в животі у дітей. BMJ: Британський медичний журнал, 334, 997-1002. https://doi.org/10.1136/bmj.39189.465718.BE .
